Основне про географічні зазначення

Географічне зазначення позначає товар з особливою якістю, репутацією або іншими характеристиками, що зумовлені географічним походженням

Географічне зазначення – це позначка на товарі, яка ідентифікує його як такий, що походить з певного географічного місця, тобто якість чи властивості такого товару або його репутація зумовлені саме географічним походженням. Іншими словами, географічне зазначення є підтвердженням того, що товар вироблено з використанням місцевих ресурсів, природних і людських, а тому є унікальним, має відмітні якісні характеристики, що нерозривно пов’язані саме з місцем його виробництва.

Для яких товарів реєструються географічні зазначення
Хто може зареєструвати географічне зазначення
Географічні зазначення та торговельні марки
Правова охорона географічних зазначень
Географічне зазначення та назва місця походження
Протягом якого терміну діє охорона географічних зазначень
Чому варто реєструвати географічні зазначення
Коли найменування не стає географічним зазначенням
Як здійснюється правова охорона географічних зазначень
Омонімічні географічні зазначення

Для яких товарів реєструються географічним зазначення?

Особлива якість, зумовлена місцем виробництва і місцевими географічними факторами, зокрема кліматом та особливостями ґрунту, властива насамперед сільськогосподарській продукції, тому більшість географічних зазначень у всьому світі використовуються як засіб індивідуалізації саме сільськогосподарської продукції (лимони Піка), харчових продуктів (сир Roquefort (Рокфор), вин Bordeaux (Бордо), спиртних напоїв Cognac (Коньяк) тощо.

Водночас географічні зазначення можуть підкреслювати властивості товару, що пов’язані з традиціями виробництва, характерними для місця його походження. Це стосується, наприклад, виробів народних ремесел, які зазвичай створюються вручну із застосуванням місцевих природних ресурсів давніми способами, збереженими місцевими мешканцями (перуанська кераміка Чулукнас, Обюсонські гобелени, Петриківський розпис, Кролевецькі рушники тощо).

Географічні зазначення та торговельні марки

Географічні зазначення та торговельні марки використовуються для ідентифікації та розрізнення товарів на ринку. Вони надають споживачам інформацію про походження та характеристики товару. Торговельні марки допомагають споживачам асоціювати товар, його якість чи репутацію, з компанією-виробником (наприклад, BMW, Apple). Натомість географічні зазначення вказують на походження товару з певної місцевості. Споживачі асоціюють товар, його якість, характеристики або репутацію, орієнтуючись на місце його походження.

Торговельна марка – це довільний символ, який може використовувати його власник або інша особа, що здобула право на його використання, у будь-якій країні. Натомість географічне зазначення є позначенням місця походження товару або найменування товару, який вироблений у цьому місці. Географічні зазначення можуть використовувати усі особи, що виробляють товар у місці його походження згідно з встановленими вимогами. Право на використання географічного зазначення не передається іншим особам за договором, ліцензією тощо, навіть якщо вони перебувають у визначеному географічному місці.

Географічне зазначення та назва місця походження

Зважаючи на визначення назви місця походження, що міститься у Лісабонській угоді про захист зазначень місця походження товарів та їхню міжнародну реєстрацію 1958 р. та визначення географічного зазначення, наведеного в Угоді про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) 1994 року, можна зробити висновок, що відмінності між цими поняттями полягають у тому, наскільки міцним є зв’язок між товаром і географічним місцем його походження.

Географічне зазначення (англ. geographical indication) ідентифікує товар, що походить з території держави, регіону або місцевості у цій державі, якщо певна якість, репутація або інші характеристики товару значною мірою пов’язані з його географічним походженням.

Назва місця походження (англ. appellation of origin) – географічна назва країни, району або місцевості, що використовується для позначення товару, якість і характерні особливості якого обумовлені виключно або головним чином географічним середовищем, зокрема природними та людськими факторами.

Зазначення походження (англ. — indication of source) – позначення, що ідентифікує товар, що походить з конкретного географічного регіону, зокрема з держави. Навіть якщо у зазначенні походження використовується географічна назва (наприклад, назва країни), воно відрізняється від географічного зазначення та назви місця походження тим, що не засвідчує особливих якісних характеристик товару (зроблено в Україні, зроблено в США).

І назва місця походження, і географічне зазначення підтверджують наявність зв’язку між якістю товару і місцем його походження. Особлива якість товару обумовлена саме географічним походженням.

Різниця між ними полягає в тому, що для назви місця походження зв’язок товару з місцем походження є міцнішим. Якість або властивості такого товару мають бути виключно або головним чином зумовлені його географічним походженням. Це означає, що саме у визначеному географічному місці мають відбуватися всі стадії виробничого процесу. Для географічного зазначення достатньо ознаки зв’язку з географічним походженням: це може бути якість, будь-яка властивість товару або тільки його репутація. Крім того, виробництво сировини, а також створення або переробка самого продукту з географічним зазначенням, необов’язково повинні відбуватися лише у визначеній географічній місцевості.

Чому варто реєструвати географічні зазначення?

Репутація, унікальність та цінність товарів з географічними зазначеннями може привернути увагу прихильників збагатитися чужим коштом і спричинити появу підробок як у географічному місці (регіоні) виробництва, так і за його межами. Недобросовісними практиками в цій сфері є експлуатація назви товару, його особливих характеристик, реєстрація назви як торговельної марки тощо.

Ефективним запобіжним інструментом є створення місцевих організацій виробників та інших зацікавлених осіб для координації дій, розробки єдиних вимог щодо товарів з географічними зазначеннями, реєстрації географічних зазначень, контролю відповідності товару встановленим вимогам, просування товарів на ринку, захисту прав тощо.

Як здійснюється правова охорона географічних зазначень?

Існує чотири основні режими охорони географічних зазначень:

у межах системи sui generis (спеціальний режим охорони);
за допомогою колективних чи сертифікаційних знаків;
методами комерційної практики, включаючи адміністративні процедури атестації;
на основі законів про недобросовісну конкуренцію.

Вибір режиму правової охорони залежить від таких факторів як умови та обсяг охорони. Однак два з них – система sui generis та колективні або сертифікаційні знаки – мають спільні характеристики, наприклад, вони встановлюють права колективного використання усіма, хто дотримується встановлених правил.
В цілому географічні зазначення охороняються в різних країнах і в різних регіональних системах різними способами, часто шляхом поєднання двох або більше вказаних режимів, які сформувалися з урахуванням різних правових традицій, історичних та економічних умов.

Хто може зареєструвати географічне зазначення?

Заявка на реєстрацію географічного зазначення, як правило, подається до визначеного законодавством держави органу групою виробників товару, для якого буде використовуватися географічне зазначення. Виробники можуть бути організовані в об’єднання, наприклад, кооператив або асоціацію, яке репрезентує їх і контролює щоб товар відповідав певним узгодженим ними вимогам. У деяких юрисдикціях заявником також може бути національний компетентний орган (наприклад, місцевим органом влади).

Правова охорона географічних зазначень

Після реєстрації географічне зазначення отримує правову охорону як специфічний об’єкт інтелектуальної власності, використовувати який можуть усі виробники відповідного географічного регіону, які забезпечують дотримання правил виробництва товару. Після державної реєстрації географічне зазначення може отримати правову охорону на міжнародному рівні відповідно до положень Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) Світової організації торгівлі (СОТ) 1994 року.

Протягом якого терміну діє охорона географічних зазначень?

Законодавством держав, у яких застосовуються системи sui generis, не встановлюється термін дії реєстрації географічного зазначення. Це означає, що охорона зареєстрованого географічного зазначення діє безстроково, окрім випадків, визначених законодавством держав у цій сфері.

Строк правової охорони географічних зазначень, зареєстрованих як колективний або сертифікаційний знак, як правило, становить десять років з можливістю його продовження.

Коли найменування не стає географічним зазначенням

Існують найменування, які, хоча і позначають місце, з якого походить товар (продукт), однак перетворилися на загальновживану назву певного виду товарів. Прикладом географічного зазначення, що стало видовою назвою, є назва сиру «Камамбер». Наразі ця назва може використовуватися для позначення будь-якого сиру типу Камамбер.

Омонімічні географічні зазначення

Омонімічні географічні зазначення – це схожі за написанням чи звучанням географічні зазначення, які ідентифікують товари, що мають різне місце походження, як правило, у різних країнах. У принципі такі зазначення мають право співіснувати, та їх співіснування може обумовлюватися певними умовами. Наприклад, може бути встановлена вимога, щоб вони використовувалися тільки разом з додатковою інформацією про місце походження товару, щоб не вводити споживачів в оману.