Проблема ребрендингу

Історично так склалося, що в Україні виробляється чимало товарів для яких використовуються усім гарно відомі географічні зазначення інших держав, зокрема держав-членів ЄС…

Наприклад, Мадейра, Рокфор, Пармезан, Фета, Коньяк, Шампанське, Кальвадос та ін. Набуття Україною членства у СОТ та участь в Угоді ТРІПС, яка передбачає захист географічних зазначень, на жаль, не припинили практики експлуатації географічних зазначень інших держав, для яких вони зареєстровані.

Угода про асоціацію зобов’язала сторони надавати правову охорону географічним зазначенням одна одної, починаючи від дати тимчасового застосування її економічної частини (1 січня 2016 року). Водночас Угода про асоціацію передбачає перехідні періоди для «чутливих» товарів українського походження, назви яких тотожні з географічними зазначеннями ЄС:

• сім років для сирів Parmigiano Reggiano (Пармезан), Roquefort (Рокфор), Feta (Фета);
• десять років для алкогольних напоїв Champagne (Шампанське), Cognac (Коньяк), Madera (Мадера), Porto (Порто), Jerez/Xeres/Sherry (Херес), Calvados (Кальвадос), Grappa (Грапа), Anis Portugues (Аніс Португеж), Armagnac (Арманьяк), Marsala (Марсала), Malaga (Малага), Tokaj (Токай).

Протягом перехідного періоду правова охорона таких географічних зазначень ЄС в Україні не припиняє використання цих географічних зазначень для позначення та представлення визначених подібних товарів, які походять з України.

Після завершення перехідного періоду використання географічних зазначень ЄС для позначення та представлення визначених подібних алкогольних напоїв та сирів, що походять з України, має припинитися. Офіційні назви подібних товарів, що походять з України, мають бути змінені. Використання назв, похідних від вказаних географічних зазначень, зокрема для спиртів (коньячний спирт), технологій, що застосовуються для виробництва алкогольних напоїв (коньячна технологія, метод шампанізації), також потрібно припинити.

Українські виробники мають забезпечити ребрендинг протягом перехідного періоду, визначеного Угодою.