Мелітопольська черешня

Мелітопольську черешню вирощують на берегах річки Молочна неподалік міста Мелітополь у населених пунктах Мелітопольського, Якимівського, Приазовського районів Запорізької області.

У другій половині ХІХ ст. Луї Анрі Філібер привіз на Мелітопольщину з Європи саджанці плодових дерев, що і стало початком активного розвитку садівництва в регіоні.

У 1887 році на півночі від Мелітополя земський лікар Андрій Корвацький створив дослідний сад для відбору сортів плодових культур із Європи та їх пристосування до місцевого клімату. Разом з іншими плодовими культурами він висадив 20 сортів черешні, серед яких Франц Йосиф, Жабуле, Вільгельміна Клайндинст, Рамон Олива, Ельтон, Гедельфінгенська, Чорний орел, Дрогана жовта, Наполеон жовтий та ін.

1899 р. у журналі «Записки общества Южной России» знаходимо першу згадку про Мелітопольську черешню.

У 1912 році, після смерті Андрія Корвацького, сад націоналізували, у 1928 році він став базою для створення опорного пункту Млієвської дослідної станції садівництва, а за рік тут відкрилася Мелітопольська дослідна станція.

1932 році селекцією черешні почав займатися відділ селекції станції на чолі з Михайлом Оратовським. Вчений створив багатотисячний гібридний фонд, з якого вивів 17 сортів. Його справу продовжив Микола Туровцев.

У регіоні постійно удосконалювалася технологія вирощування черешні. Завдяки роботі фахівців вдалося вивести високоврожайні сорти черешні, адаптовані до місцевих ґрунтово-кліматичних умов.

Мелітопольська черешня характеризується багатим ароматом і смаком, збалансованим вмістом цукру та кислоти. Це завдяки інтенсивному впливу сонця у весняний період, наявності глибокогумусованих глинисто-піщаних і супіщаних ґрунтів чорноземного типу на алювіальних річкових відкладеннях, що характеризуються пухкістю і високою водопроникністю.
Зареєстровано в 2020 р.