Петриківський розпис
Свою назву Петриківський розпис отримав від назви села Петриківка, заснованого 1772 р. на березі річки Чаплинка гетьманом Петром Калнишевським.
Художню основу петриківського малярства склали традиції декоративного розпису внутрішніх приміщень селянських хат. Декоративний стінопис був поширений в багатьох регіонах України. На Дніпропетровщині існувала традиція декорувати стіни хат багатим рослинним орнаментом. Особливими художніми якостями відзначалися стінописи в селі Петриківка. Малюнки на стінах хат не були довговічними. Перед великими святами стіни оселі білили і заново наносили нові квіткові орнаменти.
Цим видом декоративно-прикладного мистецтва займалися переважно жінки. В селі були відомі одна-дві народні художниці, які мали особливий хист до малювання. Їх сусіди часто запрошували розмальовувати свої оселі. Так поступово виокремилися спеціалісти, для яких декоративний розпис перетворювався на промисел.
Наступним етапом розвитку декоративного розпису стало виготовлення декоративних композицій на папері (мальовки). Вони імітували стінний розпис і наклеювалися на стіни відповідно до правил оздоблення оселі. Такі мальовки користувалися попитом на місцевих базарах і ярмарках.
В Петриківському розписі переважають рослинні мотиви. У рослинному орнаменті зображають різноманітні квіти (айстри, жоржини, троянди, ромашки) та плоди, які поєднують у фантазійні композиції вазонів і кущів. Іноді рослинні візерунки поєднують із зображенням людей, птахів та тварин.
Традиційно для орнаментальних композицій використовували біле тло, проте сьогодні художники часто використовують кольоровий фон. Раніше народні майстри використовували природні фарби (соки і відвари рослин). У ХХ столітті їх поступово витіснили аніліновими барвниками. У повоєнний час поширеними фарбами у петриківському розписі стали гуаш та акварель.
Петриківський розпис – це коротка назва елемента нематеріальної культурної спадщини «Петриківський розпис – українське декоративно-орнаментальне малярство XIX – XXI ст.», який включено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України, а в 2013 р. включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства.
Сподобалася стаття?
Поділіться нею з своїми друзями у соцмережах!